Методи і засоби інформаційного пошуку в Semantic Web

Гришанова Ірина, 2009 р.

Філософське і психологічне визначення інформаційного пошуку. Визначення важливості персоніфікації в процесі пошуку.

Information retrieval (IR) is finding material (usually documents) of an unstructured nature (usually text) that satisfies an information need from within large collections (usually stored on computers).

[1]
Класичне поняття Інформаційного Пошуку (IR – information retrieval, ІП) базується на задоволенні потреби користувачів в пошуку інформації, тобто інформаційної потреби (information need). Класичне визначення інформаційного пошуку базується на підставі того факту, що користувач спонукається інформаційною потребою.

В найбільш загальному сенсі під інформаційною потребою розуміється необхідність в інформації, яка потребує задоволення і зазвичай виражена в інформаційному запиті. Наприклад, планування поїздки формує інформаційну потребу вивчити розклад руху поїздів та іншого транспорту. Такий процес може бути виконаний різним чином – за допомогою телефону, безпосередньо в касах, в агенстві з продажу квитків, або за допомогою пошуку та сайту в інтернеті. Однак незалежно від форм задоволення інформаційної потреби, сама по собі вона залишається невідмінною.

Необхідно зазначити, що коли необхідний маршрут обран та білети вже придбані, ця інформація втрачає свою цінність для користувача, при цьому вона залишається цінноє для інших потенційних споживачів. Така властивість повної втрати цінності інформації (її споживацької вартості) для певного споживача в певний момент, є важливою особливістю інформаційної потреби, що суттєво відрізняє її від інших видів потреб людини. Одна й та сама інформація знов може стати предметом споживання в випадках, якщо вона буде надана іншому споживачеві, або якщо перед тим самим споживачем знов стане така сама задача, або якщо запас знань споживача зросте, що дозволить йому побачити в цій інформації нові аспекти.

Таким чином, інформаційні потреби мають суто індивідуальний (персональний) характер. Вони залежать не тільки від особливостей задач, що вирішуються, але й від психологічних, освітніх та інших особистих відмінностей особи, що приймає рішення.

Зазвичай виділяють два основних типу інформаційних потреб:

•  поточні, які зумовлені притаманною людині допитливістю і які виражаються в його прагненні бути в курсі усього, що відбувається в світі
•  конкретні (спеціальні), які виражаються в прагненні отримати інформацію, необхідну для вирішення конкретної задачі – дослідницької, професійної, управлінської тощо. [2]

Основна мета задачі інформаційного пошуку – допомогти користувачу знайти інформацію, яка йому необхідна. Процес інформаційного пошуку в загальному вигляді включає в себе послідовність операцій, які направлені на збір, обробку і надання необхідної інформації зацікавленим особам. Процес інформаційного пошуку складається з наступних етапів:

• визначення (уточнення) інформаційної потреби і формулювання інформаційного запиту,
  
• визначення сукупності можливих інформаційних джерел,
  
• вилучення інформації з виявлених інформаційних джерел,
  
• ознайомлення з отриманою інформацією і оцінювання результатів пошуку.
  

Базовими поняттями оцінювання ефективності пошуку є релевантність та пертинентність.

Вирішальною умовою ефективного задоволення інформаційної потреби є чітке усвідомлення і чітке вираження того, яка інформація насправді потрібна споживачеві для вирішення поставленого перед ним завдання. Без цього важко розраховувати на отримання релевантного та пертинентного результату.

З моменту виникнення у людини інформаційної потреби, він починає оцінювати всю інформацію, що надходить до нього, під кутом зору цієї потреби, розділяючи цю інформацію на релевантну і нерелевантну. Іншими словами, інформаційна потреба виникає у людини при постановці перед нею якогось завдання. Людина обмірковує цю задачу, в результаті чого у нього в мозку складається образ задачі, або її модель. Цей образ і служить еталоном, з яким порівнюється вся подальша інформація, що надходить. Якщо інформація має відношення до еталону, вона вважається доречною. Все, що не має відношення до еталону – вважається нерелевантною інформацією.

Під впливом міркувань над сутністю поставленої задачі та вмістом релевантної інформації, що накопичується, уяіва люлини про цю задачу може уточнюватися та змінюватися. Психологи називають такий процес зростанням стану поінформованості про завдання.

Коли людиною накопичено необхідну кількість інформації і виконан деякий міркувальний процес, вона знаходить рішення задачи. Після цього вся інформація, що пов'язана з рішенням задачі, переміщується в зону архівного зберігання. Таким чином, інформаційна потреба може бути охарактеризована як усвідомлена потреба в інформації, яка необхідна для вирішення поставленої задачі за розробленим планом.

Можливо припустити, що процес вирішення будь-якої наукової задачі починається з прийняття будь-яких передумов і припущень, які в подальшому піддаються коригуванню і зміні. Під образом чи моделлю завдання слід розуміти гіпотезу, яка є важливим засобом організації наукового пошуку.

Вчення про психологічні установки дозволяє пояснити поняття пертинентності, яке є одним з ключових понять теорії інформаційного пошуку. Під пертинентністю розуміється відповідність знайдених документів або відомостей справжній інформаційній потребі вченого або спеціаліста, яку він нерідко сам може ясно не усвідомлювати.

З запропонованої інтерпретації сутності інформаційної потреби та механізму її задоволення випливає, що віднесення інформації, що надходить до людини, до категорії релевантної чи нерелевантної, повністю визначається тим, який образ поставленої задачі склався у даної людини. Сам цей образ залежить, принаймні, від трьох наступних факторів:

• інформації, яка вже накопичена людиною в її пам'яті,
  
• обраного шляху рішення задачі,
  
• темпів і проміжних результатів рішення.
  

Ще раз необхідно зазначити, що образ завдання під впливом інформації, що надходить, та проміжних результатів рішення цієї задачі, уточнюється або навіть змінюється. У зв'язку з цим змінюються і ознаки, за якими розпізнається і відбирається релевантна інформація. Тому для адекватного інформаційного обслуговування фахівців необхідно, щоб процес пошуку був не тільки індивідуальним, але й включав в себе постійний зворотній зв'язок для своєчасного урахування змін в його інформаційній потребі. Next>> ... 13 14 Last (15)